Как украинские операторы шли к 4G и сколько за него заплатят

Прогрес, не по днях, а по роках

«Чому вона (технологія 3G і 4G — ред.) досі не впроваджена? Відповідь проста: корупція. Але я переконаний, що 4G — це не просто технологія зв’язку. Це — поштовх для економіки, який наповнює бюджет, реформує держзакупівлі і так далі», — заявив влітку 2014 року президент Порошенко. Тоді в Україні ще не було і 3G.

Сам же глава держави через рік після цієї заяви дав старт запуску 4G. В кінці липня 2015 року він підписав указ, в якому доручив телеком-регулятору НКРЗІ розробити план впровадження четвертого покоління мобільного зв’язку.

Карта світового покриття 4G/3G/GSM. Джерело: WTZ

У випадку з 3G складність полягала в тому, що частку частот для цього стандарту використовували військові. Щоб вивільнити необхідні діапазон, потрібно було провести конверсію. Саме з цим надалі були пов’язані затримки запуску 3G в таких облцентрах, як Житомир, де зв’язок третього покоління появиласьтолько в липні 2017 року.

У випадку з частотами під 4G, відповідні діапазони були нерівномірно розподілені між військовими, аналоговим телебаченням і нинішніми операторами. Щоб розібратися в ковдрі з клаптиків українського радіочастотного спектра, робоча група з 7 операторів«Київстар», Vodafone, lifecell, «Інтернаціональні телекомунікації», «Датагруп», «Інтелектуальні комунікації» (Giraffe) і «Перший інвестиційний союз») запросила британську Analysys Mason.

Найпопулярнішим діапазоном під LTE є 1800 МГц. В Україні ці частоти використовують оператори «великої трійки» — «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell — під мобільний зв’язок GSM, голосової і мобільний трафік GPRS і EDGE. При цьому, частоти між операторами розподілені нерівномірно. Більше половини спектру в цих діапазонах контролював «Київстар», завдяки поглинанню Beeline і «Голден Телеком». Але, виходячи з норм чинного закону «Про телекомунікації», найбільший оператор не міг взяти і включити на цих частотах 4G. Для цього потрібно було б отримати відповідну ліцензію.

Одним из способов перераспределить спектр между телеком-конкурентами и дать возможность запустить на нем LTE было внесение изменений в законодательство. В августе 2016 года в Верховную раду внесли новый проект закона «Про радиочастотный ресурс». Среди прочего, он должен был внедрить технологическую нейтральность — принцип, по которому операторы могут использовать свои частоты под стандарт связи, независимо от того, что указано в лицензии. «Если мы не примем эти законопроекты, то появление 4G в Украине мы отбросим минимум на полтора года», — говорил в интервью AIN.UA глава комитета ВРУ по информатизации и ИТ Александр Данченко.  Но все, как часто бывает, пошло не по плану. Законопроект Данченко в итоге не прошел дальше профильного комитета и был сперва отозван, затем снова внесен. Последняя запись о его статусе числится 16 мая 2017 года.  Утром — частоты, вечером — деньги  Мобильные операторы, которым появление 3G дал серьезный толчок к развитию, решили не сидеть сложа руки. В конце сентября 2016 года стало известно, что «большая тройка» самостоятельно намерена договориться и перераспределить имеющиеся частоты между собой.  Но без госрегулирования и в этом вопросе не могло обойтись. Даже в случае успешного обмена, мобильщики не могли бы запустить стандарт в диапазоне 1800 МГц — не позволяла лицензия. Нужно было бы ждать или застрявшего в Раде нового закона о РЧР или сдавать частоты государству в лице НКРСИ и получать на них же новые лицензии на 4G.  Но первыми на такой шаг пошла не «большая тройка». В ноябре 2016 года в игру вступил еще один оператор, название которого едва ли известно рядовому украинцу. Принадлежащая СКМ Рината Ахметова «ММДС-Украина» имела лицензию на частоты в диапазоне 2600 МГц.  Это не такие популярные в мире частоты для LTE. Кроме того, базовые станции в этом диапазоне имеют в три раза меньший радиус действия. Поэтому украинские мобильщики, вероятней всего, будут использовать частоты в качестве вспомогательных и только в крупных городах вроде Киева, Днепра, Одессы.Одним из способов перераспределить спектр между телеком-конкурентами и дать возможность запустить на нем LTE было внесение изменений в законодательство. В августе 2016 года в Верховную раду внесли новый проект закона «Про радиочастотный ресурс». Среди прочего, он должен был внедрить технологическую нейтральность — принцип, по которому операторы могут использовать свои частоты под стандарт связи, независимо от того, что указано в лицензии. «Если мы не примем эти законопроекты, то появление 4G в Украине мы отбросим минимум на полтора года», — говорил в интервью AIN.UA глава комитета ВРУ по информатизации и ИТ Александр Данченко.  Но все, как часто бывает, пошло не по плану. Законопроект Данченко в итоге не прошел дальше профильного комитета и был сперва отозван, затем снова внесен. Последняя запись о его статусе числится 16 мая 2017 года.  Утром — частоты, вечером — деньги  Мобильные операторы, которым появление 3G дал серьезный толчок к развитию, решили не сидеть сложа руки. В конце сентября 2016 года стало известно, что «большая тройка» самостоятельно намерена договориться и перераспределить имеющиеся частоты между собой.  Но без госрегулирования и в этом вопросе не могло обойтись. Даже в случае успешного обмена, мобильщики не могли бы запустить стандарт в диапазоне 1800 МГц — не позволяла лицензия. Нужно было бы ждать или застрявшего в Раде нового закона о РЧР или сдавать частоты государству в лице НКРСИ и получать на них же новые лицензии на 4G.  Но первыми на такой шаг пошла не «большая тройка». В ноябре 2016 года в игру вступил еще один оператор, название которого едва ли известно рядовому украинцу. Принадлежащая СКМ Рината Ахметова «ММДС-Украина» имела лицензию на частоты в диапазоне 2600 МГц.  Это не такие популярные в мире частоты для LTE. Кроме того, базовые станции в этом диапазоне имеют в три раза меньший радиус действия. Поэтому украинские мобильщики, вероятней всего, будут использовать частоты в качестве вспомогательных и только в крупных городах вроде Киева, Днепра, Одессы.

Одним із способів перерозподілити між спектр телеком-конкурентами і дати можливість запустити на ньому LTE було внесення змін в законодавство. В серпні 2016 року у Верховну раду внесли новий проект закону «Про радіочастотний ресурс». Серед іншого, він повинен був впровадити технологічну нейтральність — принцип, по якому оператори можуть використовувати свої частоти під стандарт зв’язку, незалежно від того, що зазначено в ліцензії. «Якщо ми не приймемо ці законопроекти, то поява 4G в Україні ми відкинемо мінімум на півтора року», — говорив в інтерв’ю AIN.UA голова комітету ВРУ з інформатизації та ІТ Олександр Данченко.

Але все, як часто буває, пішло не за планом. Законопроект Данченко в результаті не пройшла далі профільного комітету і був спершу відкликаний, потім знову внесено. Остання запис про його статус числиться 16 травня 2017 року.

Вранці — частоти, ввечері — гроші

Мобільні оператори, яким поява 3G дав серйозний поштовх до розвитку, вирішили не сидіти склавши руки. В кінці вересня 2016 року стало відомо, що «велика трійка» має намір самостійно домовитися і перерозподілити наявні частоти між собою.

Але без держрегулювання і в цьому питанні не могло обійтися. Навіть у разі успішного обміну, вони не могли б запустити стандарт в діапазоні 1800 МГц — не дозволяла ліцензія. Треба було б чекати або застряглого в Раді нового закону про РЧР або здавати частоти державі в особі НКРЗІ і отримувати на них нові ліцензії на 4G.

Але першими на такий крок пішла не «велика трійка». У листопаді 2016 року в гру вступив ще один оператор, назва якого чи відомо пересічному українцю. Що належить СКМ Ріната Ахметова «ММДС-Україна» мала ліцензію на частоти в діапазоні 2600 МГц.

Це не такі популярні у світі частоти для LTE. Крім того, базові станції в цьому діапазоні мають в три рази менший радіус дії. Тому українські оператори, найвірогідніше, будуть використовувати частоти в якості допоміжних і тільки в великих містах на зразок Києва, Дніпра, Одеси.

Одним из способов перераспределить спектр между телеком-конкурентами и дать возможность запустить на нем LTE было внесение изменений в законодательство. В августе 2016 года в Верховную раду внесли новый проект закона «Про радиочастотный ресурс». Среди прочего, он должен был внедрить технологическую нейтральность — принцип, по которому операторы могут использовать свои частоты под стандарт связи, независимо от того, что указано в лицензии. «Если мы не примем эти законопроекты, то появление 4G в Украине мы отбросим минимум на полтора года», — говорил в интервью AIN.UA глава комитета ВРУ по информатизации и ИТ Александр Данченко.  Но все, как часто бывает, пошло не по плану. Законопроект Данченко в итоге не прошел дальше профильного комитета и был сперва отозван, затем снова внесен. Последняя запись о его статусе числится 16 мая 2017 года.  Утром — частоты, вечером — деньги  Мобильные операторы, которым появление 3G дал серьезный толчок к развитию, решили не сидеть сложа руки. В конце сентября 2016 года стало известно, что «большая тройка» самостоятельно намерена договориться и перераспределить имеющиеся частоты между собой.  Но без госрегулирования и в этом вопросе не могло обойтись. Даже в случае успешного обмена, мобильщики не могли бы запустить стандарт в диапазоне 1800 МГц — не позволяла лицензия. Нужно было бы ждать или застрявшего в Раде нового закона о РЧР или сдавать частоты государству в лице НКРСИ и получать на них же новые лицензии на 4G.  Но первыми на такой шаг пошла не «большая тройка». В ноябре 2016 года в игру вступил еще один оператор, название которого едва ли известно рядовому украинцу. Принадлежащая СКМ Рината Ахметова «ММДС-Украина» имела лицензию на частоты в диапазоне 2600 МГц.  Это не такие популярные в мире частоты для LTE. Кроме того, базовые станции в этом диапазоне имеют в три раза меньший радиус действия. Поэтому украинские мобильщики, вероятней всего, будут использовать частоты в качестве вспомогательных и только в крупных городах вроде Киева, Днепра, Одессы.Одним из способов перераспределить спектр между телеком-конкурентами и дать возможность запустить на нем LTE было внесение изменений в законодательство. В августе 2016 года в Верховную раду внесли новый проект закона «Про радиочастотный ресурс». Среди прочего, он должен был внедрить технологическую нейтральность — принцип, по которому операторы могут использовать свои частоты под стандарт связи, независимо от того, что указано в лицензии. «Если мы не примем эти законопроекты, то появление 4G в Украине мы отбросим минимум на полтора года», — говорил в интервью AIN.UA глава комитета ВРУ по информатизации и ИТ Александр Данченко.  Но все, как часто бывает, пошло не по плану. Законопроект Данченко в итоге не прошел дальше профильного комитета и был сперва отозван, затем снова внесен. Последняя запись о его статусе числится 16 мая 2017 года.  Утром — частоты, вечером — деньги  Мобильные операторы, которым появление 3G дал серьезный толчок к развитию, решили не сидеть сложа руки. В конце сентября 2016 года стало известно, что «большая тройка» самостоятельно намерена договориться и перераспределить имеющиеся частоты между собой.  Но без госрегулирования и в этом вопросе не могло обойтись. Даже в случае успешного обмена, мобильщики не могли бы запустить стандарт в диапазоне 1800 МГц — не позволяла лицензия. Нужно было бы ждать или застрявшего в Раде нового закона о РЧР или сдавать частоты государству в лице НКРСИ и получать на них же новые лицензии на 4G.  Но первыми на такой шаг пошла не «большая тройка». В ноябре 2016 года в игру вступил еще один оператор, название которого едва ли известно рядовому украинцу. Принадлежащая СКМ Рината Ахметова «ММДС-Украина» имела лицензию на частоты в диапазоне 2600 МГц.  Это не такие популярные в мире частоты для LTE. Кроме того, базовые станции в этом диапазоне имеют в три раза меньший радиус действия. Поэтому украинские мобильщики, вероятней всего, будут использовать частоты в качестве вспомогательных и только в крупных городах вроде Киева, Днепра, Одессы.

Компанія Ахметова погодилася повернути державі 80 МГц, але не безоплатно. В обмін на такий крок вона отримає компенсацію — до 25% (572 млн грн) від плати за видачу ліцензій в діапазоні 2600 МГц, яка становить 2,288 млрд грн. Така компенсація дасть структурам Ахметова непогано заробити. Її сума в 147 разів перевищує ту, яку «ММДС-Україна» заплатила за користування частотами, які в підсумку поверне державі, писала«Економічна правда». Смуга 80 МГц обійшлася компанії олігарха з 2010 року всього 3,4 млн грн.

При цьому, як зазначає видання, у компанії Ахметова налічувалося всього 8 000 клієнтів, а представництва були тільки в 13 областях при тому, що ліцензія поширювалася на всю територію країни. Ситуація виглядає так, ніби «ММДС-Україна» тільки й чекала, коли частоти знадобляться для реального розгортання 4G, щоб заробити на компенсації.

Чи спрацює така модель, залишалося неясним аж до літа 2017 року. Почасти причиною цього були розбіжності між Мін’юстом, який повинен був схвалити умови проведення тендеру, і НКРЗІ, яка їх розробила.

Тим часом, у березні 2017 про те, щоб здати державі частоти в діапазоні 1800 МГц, домовилася і «велика трійка» (всього їх 2х75 МГц). «Для нас це – непросте рішення. Фактично ми є «донором», оскільки володіємо найбільшою кількістю частот в діапазоні 1800 МГц, які отримані на прозорих та законних підставах», — заявив тоді глава «Київстар» Петро Чернишов. НКРЗІ закріпила за операторами право першого викупу частини частот (2х60 МГц) — саме ця умова і стало об’єктом критики Мін’юсту. Інші 2х15 Мгц повинні були виставити на відкритий конкурс.

У серпні 2017 Кабмін нарешті схвалив всі необхідні для проведення аукціону документи, а у вересні підписав порядок проведення тендера 4G і Мін’юст. Телеком-регулятор пообіцяв провести торги до кінця року.

Заповітні новини про дату торгів з’явилися на початку листопада минулого року. Як і планувалося, перший тендер стосується частот в діапазоні 2500-2700 МГц, наявність яких забезпечила «ММДС-Україна». З 13 листопада по 22 грудня НКРЗІ відкрила прийом пропозицію від операторів, а розкрила їх 26 січня.

Дату основного тендера на частоти в діапазонах 1710-1785 МГц і 1805-1880 МГц призначив на засіданні 21 грудня. Відкриття пропозицій операторів призначили на кінець лютого, а самі торги за заповітні частоти — на початок березня.

Скільки коштує 4G

Діапазон 2600 МГц

Чиновники Кабміну і інші високі особи не раз заявляли, що продаж ліцензій на новий стандарт зв’язку не тільки поліпшить якість доступу до інтернету, але і наповнить скарбницю. Як заявляв віце-прем’єр Степан Кубів, держава має отримати з конкурсів як мінімум 6,3 млрд грн.

Що стосується ліцензій на частоти в діапазоні 2600 МГц, 26 січня стали відомі початкові цінові пропозиції «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell.

На тендер виставлені сім позицій:

  • Лот № 1 (20 МГц): частоти 2540-2545, 2565-2570/2660-2665, 2685-2690 МГц
  • Лот № 2 (10 МГц): частоти 2535-2540/2655-2660 МГц
  • Лот № 3 (10 МГц): 2530-2535/2650-2655 МГц
  • Лот № 4 (10 МГц): 2525-2530/2645-2650 МГц
  • Лот № 5 (10 МГц): 2520-2525/2640-2645 МГц
  • Лот № 6 (10 МГц): 2510-2515/2630-2635 МГц
  • Лот № 7 (10 МГц): 2515-2520/2635-2640 МГц

За перший лот більше всіх запропонував Vodafone — 572 млн грн. Наступні три планує викупити «Київстар» за ціною 293 млн грн за кожен. Лоти № 5, № 6 та № 7 має намір придбати lifecell, оцінивши ділянки частотного діапазону в 286 млн грн кожен.

Першим, хто гарантовано запрацює на тендері, буде «ММДС-Україна». Згідно з умовами тендеру, їх компенсацію, яка згідно Плану конверсії не повинна перевищувати 25% вартості ліцензії (573 млн грн), НКРЗІ трохи знизило — до 500 092 180 грн.

Виходячи з цінових пропозицій, держава отримає мінімум 2,309 млрд грн.

Оператори віддадуть за ліцензії та конверсію частот мінімум 2,809092 млрд грн.

Скільки заплатить кожен конкретний оператор буде залежати від підсумків торгів з голосу. Якщо не станеться несподіванок і учасники «великої трійки» отримають ті лоти, за які запропонували максимальну вартість, то виплати розподіляться так:

  • «Київстар» запропонував за лоти №2,3,4 за 293 млн грн за кожен. Вартість конверсії для них складе 62 511 523 грн за кожен. Сумарно оператор повинен буде заплатити мінімум 1 660 569 534 грн.
  • «Vodafone Україна» запропонував за лот №1 572 млн грн. Вартість конверсії для нього становить 125 23 046 грн. Сумарно оператор заплатить мінімум 697 023 046 грн.
  • Lifecell запропонував за лоти №5,6,7 на 286 млн грн за кожен. Вартість конверсії для них складає 62 511 523 грн за кожен. Сумарно оператор заплатить мінімум 1 450 569 534 грн.

Теоретично, пропозиції операторів можуть зрости під час торгів «з голосу» і їм доведеться заплатити більше. Що вийде на практиці, стане відомо 31 січня.

Діапазон 1800 Мгц

Де конкуренція між великою трійкою точно буде, так це під час тендеру на ліцензії в діапазоні 1800 МГц, в якому і розгорнутий основне LTE-покриття.

Згідно з умовами торгів, на них виставлять 6 лотів, які виглядають так:

  • Лот № 1 (30 МГц): 1710-1725/1805-1820 МГц (lifecell)
  • Лот № 2 (50 МГц): 1725-1750/1820-1845 МГц («Київстар»)
  • Лот № 3 (40 МГц): 1750-1770/1845-1865 МГц («Vodafone Україна»)
  • Лот № 4 (10 МГц): 1770-1775/1865-1870 МГц
  • Лот № 5 (10 МГц): 1780-1785/1875-1880 МГц
  • Лот № 6 (10 МГц): 1775-1780/1870-1875 МГц

Три перших закріплять за конкретними операторами, щоб вони могли підтримувати роботу GSM-мережі. «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell зможуть викупити відведену їм частину спектра за стартовою ціною. Лот №1 (30 МГц) дістанеться lifecell за 795 млн грн, лот №2 (50 МГц) — «Київстару» за 1,325 млрд грн, лот №3 (40 МГц) — «Vodafone Україна» за 1,060 млрд грн.

Стартова ціна останніх трьох лотів по 10 МГц — 265 млн грн за кожен. Оператори хотіли, щоб НКРЗІ розташувала додаткові лоти поруч між їх основними діапазонами. Так у них утворилася б суцільна смуга спектра, яка і потрібна для розгортання 4G. Але тоді кожен з «великої трійки» забрав би свій лот, та торги стали формальністю. А держава отримала б за ліцензії близько 4 млрд грн.

Але регулятор «нарізав» частоти таким чином, щоб створити ситуацію, коли у конкурсі міг би з’явиться гіпотетичний четвертий гравець. Теоретично, він міг би купити лоти №4-6 і отримати суцільну смугу, рівнозначну lifecell. ОпрошенныеЛига.net експерти телеком-ринку не вірять у появу четвертого гравця, оскільки йому б довелося з нуля будувати інфраструктуру на мільярди гривень. Але такий підхід НКРЗІ змусить «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell боротися на тендері за близький до їхнього діапазону додатковий шматок спектру.

Без урахування того, як ціни додаткових лотів зростуть в процесі торгів на початку березня, всього держава виручить 3,975 млрд грн.

Якщо тендер пройде без несподіванок, а «Київстар», «Vodafone Україна» і lifecell отримають кожен з відведених йому лотів плюс один з трьох додаткових, «Київстар», як найбільш великий «донор» частот, отримає компенсацію від двох колег по ринку. «Vodafone Україна» повинен буде доплатити конкуренту 25 453 073,66 грн, а lifecell — 82 117 244,25 грн. В сумі «Київстар» отримає відшкодування 107 570 317,91 грн.

Таким чином, в тендері по частотах в діапазоні 1800 МГц кожен з операторів заплатить таку мінімальну суму:

  • «Київстар»— 1 482 570 317 грн 91 копійку (з урахуванням компенсації від інших операторів);
  • «Vodafone Україна»— 1 350 453 073 грн 66 копійок (з урахуванням сплати компенсації «Київстар»);
  • Lifecell— 1 142 117 244 грн 25 копійок (з урахуванням сплати компенсації «Київстар»);

Рахунок, будь ласка

Якщо підсумувати всі виплати, то держава, без урахування можливого підвищення ставок під час торгів з голосу, виручить від продажу ліцензій: 6,284 млрд грн.

  • «ММДС-Україна», кінцевим бенефіціаром якої є Ринат Ахметов, отримає 500 млн 92 180 грн.
  • «Київстар» заплатить за ліцензії на 4G і конверсію мінімум 3 147 077 569 грн.
  • «Vodafone Україна» отримає рахунок мінімум на 2 470 068 346 грн.
  • Lifecell заплатить мінімум 2 187 651 569 грн.

Для порівняння, майже три роки тому lifecell (тоді «Астеліт») заплатила за 3G-ліцензію 3 млрд 355 млн 400 000 грн, «Vodafone Україна» (тоді «МТС Україна») — 2 млрд 715 млн, «Київстар» — 2 млрд 700 млн грн. Крім цього, всі три оператори ще сплатили конверсію частоти військових на 1,6 млрд грн. Сумарно 10,5 млрд грн.

Коли LTE?

Формальні обов’язки операторів щодо розгортання LTE-покриття прописані тільки в умовах тендеру на діапазон 1800 МГц. Згідно з ним, компанії протягом 12 місяців з моменту початку дії ліцензії (березень 2018 року) зобов’язані покрити 4G 90% населення кожного облцентру. Протягом 3,5 років новий стандарт зв’язку повинні мати не менше 90% жителів населених пунктів, де проживає більше 10 000 людей.

У минулому році Vodafone, lifecell і Giraffe («Інтеллеком» засновника «Київстар» Ігоря Литовченка) вже провели показові випробування нової технології. Тоді пікова швидкість завантаження у lifecell на обладнання Huawei склала 1,5 Гбіт/с. Але таких показників звичайним користувачам не видно й близько, оскільки під час тестів використовували п’ятиканальну передачу даних. Ближче до реальних максимальними швидкостями LTE були випробування Vodafone і Giraffe. Першому вдалося досягти пікової швидкості завантаження в 173 Мбіт/c, а передачі – 48 Мбіт/c. А Giraffe під час тесту достигалпиковой швидкості в 220 Мбіт/с.

У реальності, коли LTE повноцінно запрацює в містах і до однієї базової станції будуть підключені сотні людей, швидкість в середньому повинна скласти близько 15 Мбіт/с. Жителі ряду великих міст зможуть отримати подібний досвід вже в цьому році. Першим комерційні запуски можуть відбутися вже в кінці весни — початку літа.

Джерело: ain.ua