Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) підготувала проект постанови Кабміну, що передбачає закупівлю за бюджетні кошти і установку на мережі 15 магістральних операторів України техзасобів для моніторингу блокування доступу до санкційних інформаційних ресурсів.

При цьому операторам пропонується надати доступ співробітникам СБУ і Держспецзв’язку до своїх мереж і забезпечити збереження встановленого обладнання. Таким чином ці відомства збираються контролювати повсюдну блокування заборонених російських сайтів, введеної указом президента України від 15 травня 2017 року.

У Нацкомісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРСІ) колег з Госспецвязи підтримують і проект постанови вже погодили.

«Є рішення РНБО, введене в дію указом президента. Оператори його вже виконують, блокуючи заборонені ресурси. Але необхідний нормативний документ, який би регламентував дії операторів, тобто визначав, як це робити і що конкретно включає в себе поняття «блокувати» ресурс», — повідомили в прес-службі НКРЗІ, додавши, що постанова Кабміну може стати саме таким документом.
При цьому більшість операторів магістральних мереж або розкритикували проект постанови, або зайняли вичікувальну позицію. Як розповів директор з корпоративних комунікацій Укртелекому Михайло Шуранов, до проекту Госспесвязи є багато питань і його прийняття не є доцільним.

«Для роботи по обмеженню доступу необхідно оновлювати списки ip-адрес і доменних імен, які потрапляють під санкції. Укртелеком, як і, можливо, деякі інші великі оператори, вже використовує системи, що забезпечують виконання указу президента. Необхідність дублювання даного устаткування державними службами не очевидна», — зазначив Шуранов.
За його словами, у Держспецзв’язку немає зобов’язання, попередньо узгоджувати проект Кабміну з учасниками ринку. Він також вважає, що великі оператори можуть самостійно і з найбільшою економічною ефективністю забезпечити виконання вимог держави щодо блокування доступу до ресурсів, що знаходяться під санкціями, так що Михайло Шуранов не бачить гострої потреби дублювати цю функцію за гроші платників податків.

За словами старшого юрконсультанта з регуляторних відносин lifecell Максима Сажки, зазначена постанова має досить суперечливі норми, які не містять точного механізму блокування та проведення її моніторингу. За його словами, неточність в одній з формулювань проекту дозволяє проводити моніторинг не тільки інтернету, але і голосового трафіку, що, в свою чергу, не відповідає положенням указу президента.

Радник з регуляторних питань Київстар Максим Савченко звернув увагу, що влада повинні були б стверджувати регуляторні норми, що стосуються мобільних операторів на більш високому рівні — тобто а законодавчому рівні, а не шляхом підзаконних актів.

У прес-службі Vodafone Україна зазначили, що також бачать у проекті документа багато юридичних неточностей і співпрацюють з Госспецзвязи для їх усунення.

Опитані виданням Лига.net експерти також розкритикували ініціативу держави. Зокрема, глава Інау Олександр Федієнко побоюється, що постанову може стати інструментом для придушення інформаційних атак по відношенню до влади. Голова ради Телекомпалати України Тетяна Попова також засумнівалася в доцільності запропонованих заходів.

«Я не зовсім розумію, навіщо на державні гроші купувати обладнання, яке буде моніторити, як провайдери блокують веб-ресурси DNS і ip-адресою. Навіщо витрачати бюджетні гроші на моніторинг того, що апріорі працює неефективно?», — зазначила Попова.
За її словами, якщо держава таки хоче витратити бюджетні кошти, то логічніше було б витратити їх на встановлення більш ефективних засобів блокування. Також зазначимо, що учасники ринку оцінили загальну вартість необхідного для реалізації даного проекту обладнання в кілька сотень мільйонів гривень.

Джерело: Лига.net